Повідомляємо про порядок проведення вистав у театрі під час сигналу «Повітряна тривога».
У разі встановлення сигналу «Повітряна тривога» червоного рівня загрози театр зупиняє показ вистави, про що повідомить вас негайно. Після відбою сигналу або зміни рівня загрози на жовтий виставу буде поновлено.
Місце укриття: станція метро «Театральна».
У разі встановлення сигналу «Повітряна тривога» жовтого рівня загрози показ вистави театр зупиняти не буде. У такому разі перебування у глядацькій залі, будівлі чи на території театру здійснюється на розсуд глядачів.
У разі оголошення сигналу «Повітряна тривога» жовтого рівня загрози, вистава розпочинається відповідно до встановленого графіка.
Якщо під час сигналу «Повітряна тривога» жовтого рівня загрози глядач вирішить залишити приміщення театру, у такому випадку необхідно зафіксувати факт виходу у чергового адміністратора на виході з театру. За умови такої фіксації глядач може обміняти квиток на іншу виставу.
14+
Вільям Шекспір
ОТЕЛЛО
Казка. Вистава без антракту
Тривалість 2 год. 50 хв.
Переклад з англійської Олександра Степанова
Сценічна версія, музичне оформлення та постановка – Давид Петросян
Сценографія та костюми – Даниїла Колот
Композиторка та хормейстерка – Сусанна Карпенко
Звукорежисерка – Алла Муравська
Художник зі світла – Ігор Головачов
Автор плаката – Сергій Маслобойщиков
Помічник режисера – Артем Дібров
«Отелло» — історія про недовіру. Непевність, сумніви генерала діючого війська щодо свого оточення, описана Шекспіром, висвітлює якусь глибинну деструкцію в суспільстві та у взаєминах між близькими людьми...
Важливо, що події п’єси починаються з перемоги у війні. Одразу після неї один із героїв намагається вибити собі місце під сонцем — шляхом інтриг, наклепів, підбурювання суспільства. І, власне, жертвою цієї майстерно розіграної партії стає генерал, який цю перемогу здобув. Я не хочу говорити, що сьогодні ця історія пророча, але це серйозне попередження, привід замислитися над проблемою довіри одне до одного і над тим, які випробування чекають на нас після Перемоги.
Але це лише перший план цієї історії, адже твори Шекспіра поліфонічні, багатошарові, в них чимало алюзій. Для мене, наприклад, цікавішим за побутові чи політичні конфлікти є зіткнення різних проявів людської природи. Тут це відбувається на екзистенційному рівні.
Отелло конфліктує не з іншими героями, а з самим собою. Битва відбувається всередині людини: довіряти чи не довіряти? До речі, у деяких інтерпретаціях Яго перекладають як Еgo. Тобто, можна сказати, він є частиною самого Отелло — уособленням не найкращих рис людської сутності. У той час як Дездемона висвітлює людські чесноти, високі ідеали, які теж присутні в Отелло… Тож можна сказати, це боротьба головного героя зі своїми внутрішніми демонами.
Давид Петросян
Дійові особи та виконавці:
Отелло – Олександр Яцентюк
Яго – Олександр Форманчук
Дездемона – Ольга Голдис
Кассіо – Юрій Дяк
Родріго – Євген Лунченко
Емілія, Батько Дездемони – Олександра Єна
Б'янка, Дож Венеції – Наталя Доля
Монтано – Сергій Детюк
Музиканти – Вадим Аскевич, Любов Баранова, Марія Гаврилюк, Олексій Кабанов,
Володимир Мішуков