«Співи сонця і тіні»

Пластична драма має дві паралельні сюжетні лінії. Одна – за мотивами метерлінківських «Сліпих», в ній є варіанти відповідей на питання «Де ми живемо? Хто ми? У що ми віримо? Чи маємо надію всупереч розпачу? Які наші цінності?» та відбувається пошук сили, що поведе за собою тих, хто прагне рухатися далі попри негаразди та перешкоди… Оригінально трактуються символи: острів – Земля у Всесвіті, сліпі – людство в безвиході, поводир – віра, яку втратили люди, чекання у бездіяльності – ілюзії.
Інша – асоціативні картини, створені під впливом сібеліусівської музики, палітра якої – витончена журба, композитор піднімає її на рівень узагальнення, у нього це – одна з моделей існування людини. Основна ідея – непереможне життєлюбство, перед яким відступають хвороби та смерть, яке залишається навіть після відходу людини, перетворюючись на світло.